Зізнайтеся, хто з нас жінок хоча б одного разу у житті не прокинувся у ранці буйним стервом, з жагою повбивати всіх чоловіків, бо їх ця кара минула! Біль у грудях, набрякле обличчя, два кіло плюс (хоча їси лише воду та повітря), і унизу живота ниє… Парфуми коханого хочеться викинути на смітник і…ридати від цього задоволення. А через три хвилини вже сміятися, а через дванадцять – утнути сварку. У ці дні кава обов’язково википає, чашки б’ються, а здоровий глузд замикається і робить так, щоб йогошукали.Так! Чоловіки ховайтеся. Це прийшов ПМС.
Передменструальний синдром (ПМС) – це дійсно не привід для жартів в чоловічій компанії, а серйозні циклічні розлади в організмі жінок. Важкість цих розладів коливається від дискомфорту та неприємних відчуттів до вагомих проблем вегето-судинного, нейропсихічного та обмінно-ендокринного характеру. Виходячи зі статистичних даних, в тій чи іншій мірі на ПМС страждають 80-85% жінок, а у 30-40% жіночого населення суттєво порушуються ритм та якість життя. Деякі жінки переживають лише 2 – 7 днів нестабільної поведінки. А для інших – з 30-днівного менструального циклу на нормальний фізичний та психічний стан (так званий, «світлий проміжок») залишається лише 4 – 5 днів. Причинами передменструального синдрому, як правило, є гормональний дисбаланс і фактори стресу. І якщо вчасно не звернутися до лікаря, то ознаки передменструального синдрому будуть наростати. А в найбільш сумних випадках плавно, але болісно, вони перетікатимуть у клімактеричний період, де всі ці ознаки одразу проявлятимуться у жінки не циклічно, а перманентно.
Ознаки передменструального синдрому досить різноманітні, і зазвичай проявляють себе за 7 – 10 днів до менструації:
— безсоння або сонливість, слабкість, втомлюваність, депресія, нестабільність настрою, плаксивість, дратівливість, агресія, відчуття страху та панічні атаки, головокружіння
— здуття живота, порушення апетиту, зміна смакових відчуттів, відраза до запахів, нудота, блювота, діарея, погана переносимість алкоголю
— болісність та нагрубання молочних залоз, набряки очей та ніг, свербіж, вугревий висип, зниження сечовиділення, збільшення ваги
— головні болі, серцебиття, болі в області серця та суглобів, підвищення артеріального тиску, загострене сприйняття шуму, біль внизу живота та попереку, судоми в литкових м’язах
— атипові прояви як підвищення температури тіла, порушення зору, алергічні реакції
Часто ліквідувати симптоми ПМС вдається завдяки дотримуванню декількох простих правил:
1. Збалансована дієта. Необхідно включити до раціону багато свіжих фруктів та овочів, рибу, м’ясо птиці, хліб грубого помелу. І навпаки – зменшити (а краще виключити) споживання солі, тваринних жирів та алкоголю, цукру, кофеїну.
2. Фізична активність. Регулярні тренування зменшують стрес та стимулюють вироблення ендорфінів («гормонів щастя»). Доведено, що фізично активні жінки, які ведуть здоровий спосіб життя, менш схильні до проявів ПМС, на відміну від жінок, що притримуються «сидячого» ритму чи віддають перевагу лише активності інтелектуальній.
3. Повноцінний відпочинок та прийом комплексних препаратів, що містять вітаміни і мікроелементи.
Якщо Ви вже дотримуєтеся всіх цих правил, але все ж таки відмічаєте в себе три та більше ознак передменструального синдрому, треба негайно звернутися до лікаря та провести ряд обстежень. В залежності від характеру переважання тих чи інших симптомів це можуть бути терапевт, кардіолог, невропатолог, ендокринолог, психіатр та інші спеціалісти. Обов’язковий перелік досліджень включає в себе аналізи крові на гормони (прогестерон, естрадіол, пролактин), ультразвукову діагностику щитоподібної та молочних залоз (або маммографію) для виключення структурної патології. Важливим буде ведення жінкою щоденника самоспостереження, де вона протягом 2-3 циклів має відмічати зміни у своєму самопочутті. Інші методи обстеження визначає лікар в залежності від форми передменструального синдрому та характеру ведучих скарг. Лікування передменструального синдрому є пролонгованим у часі процесом і призначається лікарем суто індивідуально, виходячи з результатів обстеження і важкості перетікання патологічного стану.
Текст Є.Григоровська